Договір перевезення вантажу. Прийом вантажу до перевезення. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу. Отримання вантажу в пункті призначення. Договір транспортного експедирування.

Стаття 306. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності

1. Перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання 2. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
3. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт , морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
4. Допоміжним видом діяльності, пов’язаним із перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
5. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї я, які отруюють, легкозаймисті, радіоактивні та інші небезпечні речовини тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
6. Відносини, пов’язані з перевезенням пасажирів та багажу , регулюються Цивільним кодексом України (435-15) та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 307. Договір перевезення вантажу

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантажі до пункту призначення у встановлений законодавством або договором строк і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоодержувачу), а відправник вантажу зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену. 2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується упорядкуванням перевізного документа (транспортної накладної, коносаменту тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов’язані забезпечувати відправників вантажів бланками перевізних документів відповідно до правил здійснення відповідних перевезень. 4. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий – на залізничному та морському транспорті, навігаційний – на річковому транспорті (внутрішньому флоті) ), спеціальний – на повітряному транспорті, річний – на автомобільному транспорті. 5. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Стаття 308. Прийом вантажу до перевезення

1. Вантажі до перевезення приймаються перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального чи незагального користування.
2. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
3. Відправник вантажу зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
4. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачені спеціальні документи (посвідчення) , які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, відправник вантажу зобов’язаний передати такі 5. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Стаття 309. Зміна умов перевезення

1. Відправник вантажу має право в порядку, встановленому транспортними кодексами або статутами, отримати назад зданий до перевезення вантажі до його відправлення, замінити вказаного в перевізному стані.